Збройний спротив як акт відчаю

П'ятниця, 23 вересня 2011, 11:47

Мирослав ГришинПротестні рухи ширяться не лише в Україні. Іншим традиційним регіоном опору, який в останні дні серйозно активізувався, є республіка Дагестан. І якщо в Чечні, як в Багдаді, все спокійно, то в Дагестані вбивства полковників ФСБ та вибухи в центрі Махачкали давно стали звичним явищем.

Однак, якщо у нас існує ілюзія демократії з притаманними їй засобами спротиву, то в Росії, а особливо на Кавказі, цим і не пахне. Цілком зрозуміло, що певне незадоволення трансформується у збройний спротив.

У цьому ключі простежується досить проста тенденція, чим менше варіантів залишають для мирного спротиву, тим більша вірогідність збройного. А отже і наша рідна донецька влада рухається за російським сценарієм, залишаючи людям все менше варіантів для мирного захисту своїх прав. Цілком ймовірно, що у разі подальшого закручення гайок (що викликає все менше сумнівів) елементи збройного спротиву почнуть з’являтись і в Україні. І тоді вже про вбивство президента будуть писати не тільки в блогах...

Comments: