ТрудящіЧергова афера від правлячих кіл України — новий Податковий Кодекс — довершує міць гідри експлуатації ще однією головою. Реформа націлена на винищення самозайнятого «підприємницько класу», тієї частини населення України, що була викинута з ринку праці, позбавлена будь-яких соціальних гарантій і вимушена виживати, займаючись дрібною торгівлею та кустарним виробництвом.


Наразі великий капітал планує нанести удар, який призведе до банкрутства підприємців або переходу їх у тінь. Такий крок робиться для того, аби прибрати конкуренцію зі сторони малого бізнесу, поповнити резерв армії робочих рук і таким чином підім’яти під себе весь ринок. Колишні підприємці разом із теперишніми робітниками будуть вимушені працювати на великий капітал, остаточно розпещений на іноземних кредитах і державному лобіюванні своїх інтересів. У випадку відходу часини дрібних ремісників і торгівців у тінь, з’явиться нове джерело хабарництва для правоохоронців та об’єкт рекету для організованої злочинності.

Робітників і дрібних підприємців, яких правлячий клас силоміць заганяє у свої виробничі машини, чекатиме життя і праця у пекельних умовах. Адже перша голова гідри — новий Трудовий Кодекс — поставить їх у повністю безправне положення: капіталісти зможуть за своїм капризом легально змусити робітників працювати до 12 годин на день, встановлювати таємне спостереження, простіше скорочувати та звільняти, приймати власні, корпоративні норми розпорядку праці, обмежувати участь профспілок тощо.

Третя голова — Житловий Кодекс — дозволить виселяти людей з їх квартир на користь інтересів фірм-забудовників, які зведуть на місці старих будинків елітне житло для «елітних» людей. Виселеним трудящим нададуть ганебну можливість переїхати у нетрі, аби ті не засмучували нових хазяїв життя своїм пригніченим зовнішнім виглядом.

На підході четверта голова — пенсійна реформа, яка дозволить владі збільшити пенсійний вік. Таким чином трудові люди довше працюватимуть на своїх господарів, котрих держава більше не турбуватиме додатковими стягненнями у пенсійний фонд. Робітники й службовці заплатять самі за себе, та ще й додатково потрудяться для капіталістів.

Держава послідовно виконує свою функцію — захищає інтереси буржуазії, полегшуючи її панування, спокій та ситість, і в той же час унеможлювлює повноцінне життя пролетаріату, об’їдаючи його і розділяючи на «робітників» і «підприємців».

Найманих робітників, службовців та працівників бюджетної сфери нацьковують на самозайнятих підприємців, які буцімто не трудяться і не платять податків. Насправді об’єми та складність їх праці не менша за робітничу, а прибутки та рівень життя нічим не відрізняються. Навіть більше того — дрібні підприємці не мають ніякого соціального захисту, що повністю прирівнює їх стан до пролетарського. Їм ніхто не сплачує лікування та  відпустку, а у фіналі своєї кар’єри вони отримають мінімальну пенсію.

При цьому зайнятих дрібних бізнесом переконують, що вони-де буржуазія, «вищий сорт», а наймані робітники, бюджетники та пенсіонери — їх закляті вороги, невдахи, що присмокталися до бюджету і розніжилися зі своїми соціальними гарантіями. Та насправді обидві групи — люди з одних сімей, з одного, трудового класу.

Великий капітал та його вірний пес — держава — стравлюють між собою і роз’єднують експлуатованих. Відсутність класової солідарності в трудящих полегшує роботу цих грабіжників — як вірні холопи, пролетаріат і дрібний бізнес гризуться між собою. При цьому великий капітал радіє та збирає багатий врожай. Робітників налаштовують проти дрібних крамарів, «підприємців» — на робітників та пенсіонерів, пенсіонерів — на молодь, молодь — на бюджетників… Всі соціальні прошарки трудового класу точать зуби одне на одного, хоча реальних причин для цього нема. Єдиний ворог трудящих — це капіталізм та засіб його панування — держава.

Він із посмішкою зустрічає реакційну та відверто націоналістичну риторику правих політиків, що вийшли підпорядковувати собі протест проти нового Податкового Кодексу у центрі Києва. Це помилковий і програшний шлях для всіх трудових людей: між нами немає ніяких відмінностей і жодних причин для ворожнечі. В нас спільна доля і ми не можемо розколюватися на українців, росіян, поляків і євреїв, підприємців та пролетарів, вищі та нижчі сорти трудящих.

Програш будь-якого з трудових класів — поразка для всіх. Тому ми мусимо об’єднатись і виступити єдиним фронтом проти багатоголової гідри — держави і капіталу з їхніми грабіжницьким законами. Коли падуть її нові голови, наші руки будуть розв’язані і ми рушимо для подальшої боротьби за свою свободу.

Трудящі всіх країн, єднайтеся!

Ні бога, ні хазяїна!

Організація анархістів «Вільна спілка»

Comments: