До побачення, телебачення, або хавайте, що подають

П'ятниця, 27 січня 2012, 23:34

Тридцять два кліки по кнопках пульта за годину. Швидкість перемикання телеканалів середньо-статистичним жителем України. Приходячи додому ти намацуєш заповідну опуклу кнопку на невеликому пульті. І почалось.

Щодня з екранів телевізорів “рожеве болото” сповнене безглуздою яскравою мішурою ллється у вуха та очі українців. Максимум зображення, мінімум сенсу. Раніше люди мали багато часу аби читати книжки та журнали, але було дуже важко знайти хорошу книжку, зараз навпаки — часу мало, а хороших книжок багато. Отже коли каналів велика кількість, це з одного боку і добре, адже практично не можливо приховати від людей інформацію. Але ж треба зважати на те, що більша частина показаного в ефірі — різноманітні шоу. Усюди танцюють і співають, роблять ніби-то дивовижні та неймовірні речі.

На одному з найвідоміших українських телеканалів є досить велика кількість шоу, таких, як: “Мама в законі”, “Холостячки. Нове кохання”, “Міняю жінку” (йде вже чотири сезони), “Діти напрокат” та інше — власне все те, що жодним чином не може вплинути на нормальний розвиток людини. Навпаки, вони його просто гальмують. Або ж “Сімейні мелодрами” — спеціально для тих, хто не має особистого життя.

До того ж Британські вчені встановили, що щасливі люди віддають перевагу саме читанню книжок, а не перегляду телевізора. Чим більше людина нещасна, тим більше часу вона проводить перед телеекраном.

Для отримання таких результатів було проведено опитування в якому взяли участь 30 тис. людей. Усіх учасників питали про те, як вони проводять свій вільний час і що при цьому відчувають. Щасливі люди виявилися найбільш соціально активними: вони багато спілкувалися, читали і відвідували різні заходи. Інші ж майже весь вільний час проводили біля телевізора. Як виявилося, вони дивилися його на 28% більше.

Крім того, дослідження показали, що у 51% нещасних людей є багато додаткового часу, який вони не знають, як витратити.

Можливо, що телевізор варто використовувати лише для того аби дізнатися, що робиться в Україні та світі. Однак, тут є й інший бік медалі. Сумно, що наразі рівень українських новинних медіа зводиться до банального, як пише Іздрик: “тато маму зарубав, на городі закопав”. Більшість новин — про те, хто кого вбив, скільки було пограбувань, зґвалтувань, пожеж. І той мізер хорошої інформації, наприклад, про ведмежа, яке народилося в зоопарку, чи якусь геніальну дівчинку-скрипальку, яка лягає спати зі своєю скрипкою, лише підтверджує тенденцію, що залякуване, позбавлене оптимізму суспільство значно легше тримати в покорі. Новини, показані по телевізору, зазвичай замовлені. Майже усіма телеканалами володіють “блакитно-білі” чиновники, тому це в принципі й не дивно. Але усім, як завжди, байдуже.

“Вже довгий період часу я не дивлюсь телевізор. Чому? Тому що там вже років 10 нічого путнього не показують. Це просто прилад для промивання мізків. Та власне і якість телебачення гірша, ніж онлайн перегляд в інтернеті. Навіщо чекати закінчення реклами, якщо в мережі цього робити не треба?! Я думаю, що телевізор — це минуле століття”, — коментує ситуацію студент одного з київських вишів Олександр Лазаренко.

То ж чи не варто нам, українській молоді, зважити всі за і проти? Адже в світі є безліч цікавих речей на які дійсно треба звертати увагу. Варто більше часу приділяти саморозвитку та навчанню. А телевізору — до побачення!

Автор: Марина Васильєва

Comments: