Росія впевнено крокує до однопартійної системи

Те, що тандем збережеться і після 2012 року, всім було зрозуміло. Звісно, міг реалізуватися варіант з Путіним у ролі могутнього прем'єра, що спирається на парламентську більшість, і навіть із конституційним перерозподілом повноважень від президента на користь уряду і Думи. Але у Кремлі вирішили, що кращою є традиційна схема. Всіма своїми діями Мєдвєдєв довів, що у нього і у Путіна дійсно одна група крові. За чотири роки він не змінив в Росії нічого, хіба лише перейменував міліцію у поліцію і скасував зимовий час. Старший член тандему не помилився з вибором напарника. Гостра на язик Валерія Новодворська колись єхидно проїхалася на адресу тих російських лібералів, які «вже шуби познімали в очікуванні мєдведєвської відлиги». З цієї точки зору було не дуже важливо, хто саме піде в президенти.

Хоча у «проблеми-2012» був один суттєвий аспект. Якби президентом став Мєдвєдєв, його другий термін закінчився б у 2018 році, і в Росії почався б новий політичний цикл. Своїм рішенням тандем продемонстрував, що має намір правити невизначено довго. Багато експертів давно припускали, що члени тандему ще у 2007 році домовилися між собою про рокіровку до нескінченності. Народ навіть склав анекдот про Мєдвєдєва і Путіна, які через багато років не можуть згадати, хто із них нині президент, а хто прем'єр. Спогади про майбутнє Прихильники політичної модернізації сподівалися, що Дмітрій Мєдвєдєв під час другого президентського терміну створить власну партію, і таким чином, в країні сформується цивілізована двопартійна система.

Фактичний вступ Мєдвєдєва в «Единую Россию» показує: нагорі вирішили, що навіть видимість плюралізму та змагальності ні до чого. Країна повертається до радянської однопартійної системи з генсеком на чолі держави. А що «керівна і спрямовуюча роль» не буде прописана в конституції, так вона і для КПРС до 1976 року не була прописана.

У телевізійних інтерв'ю активісти «Единой России» усе частіше почали називати її просто «партією». Навряд чи це робиться навмисне, однак тоді це тим паче показово. У своєму виступі на з'їзді Мєдвєдєв сказав, що остаточне рішення - за російськими виборцями. Але тут же дав зрозуміти, що віддавати владу нинішня «вертикаль» не має наміру, а всі інші політичні сили для нього не шановні опоненти, а нехороші люди, які годують громадян «нездійсненними гаслами». Без обговорення І все ж, за повідомленнями присутніх на з'їзді журналістів, новина стала для делегатів несподіванкою. У розданому заздалегідь списку кандидатів від «Единой России» на виборах до Державної думи, які відбудуться у грудні цього року, прізвища президента Мєдвєдєва не було. Мабуть, щоб не порушувати інтригу. У бюлетені для голосування його прізвище включили вже у ході засідання.

Заперечень і запитань не було. З'ясувалося, однак, що «ведмеді» поки не досягли «монолітної згуртованості» КПРС: з 639 делегатів 52 не взяли участі у таємному голосуванні, четверо зіпсували свої бюлетені, а один навіть подав голос «проти». Владімір Путін поцікавився з президії, «де цей дисидент», але той вважав за краще не вставати. Що попереду? Владімір Путін значну частину своєї промови на з'їзді присвятив економіці. Політолог Дмітрій Андрєєв припускає, що після 2012 року усі побачать «нового Путіна». Було б добре, каже він, якби майбутній президент усвідомлював всю гостроту проблем і необхідність реформ, що стоять перед Росією, і тому спрямовував на ключові ділянки найнадійнішого соратника, надавши йому широкі повноваження.

Помічник Дмітрія Мєдвєдєва Аркадій Дворкович прогнозує поліпшення бізнес-клімату, оскільки, за його словами, раніше «горизонт інвестиційного планування» обмежувався строком однієї легіслатури. Але Дворкович працює в кремлівській адміністрації, йому за посадою належить бути оптимістом.

Якщо за 11 років Владімір Путін, володіючи всією повнотою влади, не зміг, або не захотів викорінити корупцію, рейдерські захоплення, залежність судів, всевладдя бюрократії і «силовиків», відсутність гарантій прав особи і власності - з якого дива чекати, що щось зміниться? «Рострільний» і «резервний» прем'єри Поки більш вірогідним видається інший сценарій: оскільки в найближчі роки країну, в будь-якому випадку, чекають економічні труднощі і непопулярні заходи, Путін вирішив перекласти відповідальність за них на Мєдвєдєва-прем'єра.

Посада глави уряду традиційно є в Росії, якщо не «розстрільною», то, у всякому разі, не виграшною.

З 31-го російського прем'єра, починаючи з Сєргєя Вітте, за 20 років ніхто, окрім Путіна, не пішов з цієї посади по-хорошому і подальшої кар'єри не зробив.

Багато що, звичайно, залежатиме від того, чи стане Мєдвєдєв після перемоги «єдиноросів» на виборах політичним прем'єром парламентської більшості і головне, чи отримає він хоча б відносну самостійність при підборі команди. Поки мало що говорить на користь саме такого припущення. Владімір Путін залишається головою «Единой России» і єдиним реальним авторитетом для її депутатського корпусу, апарату та активу, а Дмітрій Мєдвєдєв, формально лишаючись його начальником, незалежності не виявляв.

Найімовірніше, Мєдвєдєв стане традиційним для Росії «технічним» прем'єром, яким з легкістю жертвують за несприятливих обставин.

На думку спостерігачів, великі шанси на подальше посилення ролі економічного гуру Путіна має Алєксєй Кудрін, а тому може йтися про його роль як «резервного прем'єра».

Про боязкі ініціативи Мєдвєдєва з модернізації та лібералізації політичної системи відтепер, мабуть, також слід забути.

Можливо, на тлі невдоволення, що поширюється у суспільстві, нова Дума стане лівішою завдяки комуністам і членам «Справедливой России». Проте, великих сюрпризів чекати не варто: виборча машина в Росії працює передбачувано.

Схоже, тим хто мріє про зміни, залишається втішатися словами Анни Ахматової: «В Росії треба жити довго».